Чому ти розумнішаєш тепер?
Чому раніше ти цього не помічала?
Казали ж сплине час, пройде,
Та пережити ЩО конктретно не сказали!
Чому про це усі, усе гуло?
Чому нас мучить те, чого немає,
Хоча, коли б його і не було,
Нас розтерзали б злість, печалі…
Напевно, треба це комусь,
Можливо, це дано нам з неба?
Чи, може, грає хтось… чомусь
І забавляється… Так треба…
Ти не мій.
Не будеш ним ніколи.
Порух ніжних губ не твій.
Ти зрозумієш це вже скоро.
Я не твоя.
І не була нею ніколи.
І падала з небес зоря.
Та ти помітив це нескоро.
Нас не було.
А я хотіла.
Ти зіпсував усе. Пройшло.
Шкода, не встигла…
Я дякую за те, що не збрехав,
Казав, що думав чи мені здалося,
Але ж натхнення ти подарував!
Без тебе не все легко так моглося
Невпинно серце моє крається,
Сама ж у цьому винна,
Душа жива, ще не ламається,
Роблю я те, що не повинна.
Спасибі Богу за любов,
Хоча не з тим, ким треба.
Та все ж. Любов то є любов.
А з нею і короткий шлях до неба.
Пишу я лист, та не тобі.
Спішу на зустріч не з тобою,
Сиджу тихенько не в журбі,
Не буде в тебе більш нікого.
Ніхто не стане усміхатись,
Коли принижують його,
Вона не зможе просто спати,
Як знає: не знайде “свого”.
Немало є дуреп усяких,
Що їх розводять заодно,
Але не зійде все безтактно,
Колись “аукнеться” воно…
Вальчук Елена,
Нововолынск, Украина
Студентка Інституту журналістики. Люблю писати, коли є натхнення. Люблю життя. Хоча інколи мені важко. По-моєму я вже доросла, проте залишаюсь маленькою дівчинкою в душі...
Прочитано 13612 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оооо какое красивое стихотворение! Как будто Вы прочитали мое сердце и мои волнения... Я тоже пережила такое... а теперь вроде и люблю кого-то, но не ЕГО... а может и вовсе не люблю, а просто хочу заполнить пустоту которою ОН оставил... но больнее всего то, что я не перестану думать о НЕМ...... а зря...
....
2005-09-07 22:49:00
Оооо какое красивое стихотворение! Как будто Вы прочитали мое сердце и мои волнения... Я тоже пережила такое... а теперь вроде и люблю кого-то, но не ЕГО... а может и вовсе не люблю, а просто хочу заполнить пустоту которою ОН оставил... но больнее всего то, что я не перестану думать о НЕМ...... а зря...
Поэзия : Умереть для себя - Анна Лукс Дорогие братья и сёстры! Это не стихи, но очень выразительно написанное назидание. Я сама читаю это почти каждый день и хочу поделиться с вами этим славным откровением человека, который по-видимому достиг этого, ибо так написать может тот, кто сам так поступает Да благословит вас всех Спаситель в уподоблении в Его славный Образ С Рождеством дорогие! И станем подражать Ему во всем. Ибо в этом наше истинное предназначение С любовью Анна Л.
