Вьезжал Господь в Иерусалим,
Ветками улицу устлали.
Одежду клали на пути,
Люди приветствуя, кричали.
Для многих радость-Он грядет,
Спаситель мира и надежда.
Царь иудеев, наш Господь,
Не понимает лишь невежда.
О Град Великий, сколько раз
Пророков побивал камнями.
Знал наш Господь, что Его ждет,
Горело в Его сердце пламя.
Не мог ослушаться Отца,
Великий Сын-Создатель мира.
Собрал своих учеников
Перед судом Иерусалима.
Хлеб преломив сказал, ядите-
Плоть, отдаю за вас ломимую.
Из чаши выпейте вина-
Кровь, за грехи ваши пролитую.
С благоговением возьму хлеб-плоть,
Иисуса вспоминая.
К вину губами я прильну,
Ведь это кровь, что убеляет.
Иисус Господь-Спаситель мой,
Я пред Тобою на коленях.
Как благодарен я Тебе,
Открыл в Свою обитель двери
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Зависть - Дудка Надежда Видел я также, что всякий труд и всякий успех в делах производят взаимную между людьми зависть. И это - суета и томление духа! Екл.4:4
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!