Я вдячна, Боже!!! Ти — Єгова-Іре.
Ти знаєш все. І бачиш Ти усе.
Ти Сам вкладаєш в серце міру віри
І знаєш, хто і як свій хрест несе...
Коли страждаю, Ти зі мною поряд
Любов’ю, словом, подихом Своїм...
Бажаєш, щоб прийшла я на розмову...
«Поклич Мене — тобі Я відповім!!!
І буду Я з тобою у недолі,
Тебе врятую і прославлю Я,
І повнотою днів насичу Я доволі...
Не забувай, Галинко, ти — Моя!!!
Чи ти бажаєш зустрічей зі мною?!!
Чи зустріч ця — лише коротка мить?!!
Вустами наближаєшся, а серце
У вир земний, у марноту летить...
Ти хочеш все устигнути зробити,
Снуєш, як голка, то уверх, то вниз...
Прибрати. Наварити. Послужити...
А Я тобі пораджу: зупинись!!!
Я кличу, щоб прийшла ти відпочити
Й не поспішала у суєтний вир.
Ми разом все устигнемо зробити,
Бо Я — Господь!!! Довірся і повір!!!»
І я стаю тихенько на коліна...
Я вже нікуди більше не біжу...
Як добре, Тату мій, що я — Твоя дитина!!!
Пробачення у Тебе я прошу...
Про все забути і з Тобою злитись
(Моє бажання ніби відкриття).
Тебе знайти, до Тебе притулитись,
Бо Ти — мій подих і моє життя.
22.06.2008 р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вірш заслуговує на п"ятірку з деякими застереженнями.
Коли страждаю, Ти зі мною поряд
…………………………………..
Бажаєш, щоб прийшла я на розмову... (нема рими)
І буду Я з тобою у недолі,
…………………………
І повнотою днів насичу Я доволі...(зайві складИ – 3)
І я стаю тихенько на коліна...
.............................
Як добре, Тату мій, що я — Твоя дитина!!! (зайві складИ – 2).
Треба доопрацювати - і вийде чудовий твір!
Комментарий автора: Дякую за Вашу увагу до моїх віршів.
Євген Аксарін
2008-08-29 02:10:40
Ви маєте незаперечний поетичний потенціал, Галино, і - що важливіше - хист. Молюся, щоб Вам у Вашій подальшій творчості не стала на перешкоді перебільшена самооцінка. Тим-то я й уважний такий до Ваших поезій.
Не ображайтеся. І хай Вас Господь рясно благословить і надихне на нові твори!
Астахова (Сергиенко)
2008-10-12 10:32:51
Мне нравится как ты пишешь, свой стиль, темы, подходящие слова, молодец Комментарий автора: Спасибо!
Liliya Boychenko
2008-10-15 17:09:27
The poem is great.
I like Ukrainian poems better than russian cuz' that's were I came from. And may God bless you doing all this work. I know it's hard doing it and posting them on-line. But with God's help we can all do it. Also i would like you to email some ukrainian poems on my native language to my email if you can do that please I'll be happy to read them and learn to tell in our church. May God Bless you.
Анджей Мадей. Анавим - Ольга Сакун Автор этих строк - польский священник и монах Анджей Мадей (Andrzej Madej), в настоящее время совершающий свое пастырское служение в Туркменистане, поэт, произведения которого публиковались в различных польских изданиях.
Центральный персонаж произведений Анджея Мадея - это Иисус Христос, который с любовью направляет священника в его пастырской заботе о людях и присутствует в каждом мгновении повседневной жизни верующих. Каждая строка пронизана мыслью о Господе - центре и главном критерии его жизни. Всем своим творчеством священник исполняет свою миссию: "Идите и проповедуйте..."
Поэт с любовью и симпатией обращается в своих словах к местным жителям, которые каждым днем своей незамысловатой жизни показывают, что Бог с ними и не оставляет страждущих.
"Анавим" на языке Библии означает "униженный", "скорбящий", но в Писании это слово не относится только к социальному и экономическому положению. Анавим - это воплощение богатства в бедности, блаженства нищих духом, именно они в первую очередь призваны стать наследниками Царства Божия. К ним и обращает автор свою любовь, находясь вдали от родины.
Стихотворения А. Мадея мелодичны, наверное, именно потому, что он не заключает их в стандартные рамки рифмы и размера.
Публикуется с разрешения автора.
