Моленье лета 1986-го по Рождеству Христову. Из цикла "Стихи в узах"
О, Боже, дай Тобою надышаться -
дай тишиной натешиться в безлюдье.
Довольно года, дня и даже часа,
отдушины мгновенья - для причастья
святому звуку из небесных лютней.
О, Боже, дай Тобою надышаться!
О, Боже! Я, коленопреклонённый,
в Тебя уверовавший, доверяюсь
Тебе, Спаситель... Высятся колонны
имён и камня. Люди непреклонны -
гремят врата, пред Богом затворяясь.
И я один - коленопреклонённый.
И я один - един с Тобою, Отче.
И Ты во мне: Ты Дух, Ты беспределен.
Творится чудо - жизнь творится, проще
земной, погибшей - и погибель ропщет
зубовным скрежетом в кромешном, тёмном деле.
И е с т ь лишь Ты. И я с Тобою, Отче.
И вот мгновенье истины и звук
небесной благодати непреложной:
в молитве уходя от жизни ложной,
дышу Тобою - вечностью живу.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
